Ми всі живемо в неідеальному світі і навіть ті люди, які мають бути для нас взірцем, можуть іноді помилятися та чинити несправедливо, особливо переживаючи стрес.
В вищій школі трапляються такі ситуації, коли студенти можуть відчувати зверхнє ставлення до себе. Викладач ніби навмисно «валить», ігнорує аргументи або просто дозволяє собі уїдливі коментарі. Це створює напружену ситуацію у взаємодії, до того ж конфлікт часто стає публічним, бо розгортається в присутності інших студентів та викладачів.
Постає питання як бути, або доводити свою правоту або ж промовчати. Ми розбираємо конфлікт між викладачем та студентом з точки зору психології і сподіваємося, що це допоможе вам в такій неприємній ситуації.
Чому університет — це не місце для емоцій
Перша помилка багатьох студентів — очікування, що викладач має бути «людяним», «добрим», «співчутливим». За своєю суттю заклад вищої освіти — це система з чіткими правилами. Тут немає місця для «я відчуваю» або «мені здається». У вишах у взаємовідносинах між здобувачами та педагогами працюють лише регламенти, оцінки в журналі та формальні правила.
Викладач у цій системі має ієрархічну владу – за ним вища освіта, досвід, досягнення та вчені звання. Коли студент намагається сперечатися з ним на рівних, він програєте ще на старті, бо правила системи завжди на боці того, хто стоїть вище.
Які причини конфлікту?
В ситуації, коли студент вважає, що викладач чинить несправедливо, йому варто розібрати ситуацію та поміркувати чи адекватно він її сприймає. Розбір «на холодну голову» є варіантом, який допоможе уникнути неприємностей.
Варто встановити причини, через які виникають конфлікти з викладачем. Це може бути несправедливе оцінювання, що якого є чітко встановлені критерії, або ж правила академічної доброчесності, які є затвердженими. Тому перед тим як звинувачувати педагога, слід гарно подумати над тим, чи дійсно викладач є несправедливим та всі його вимоги були виконані.
Стратегія «подвійної моралі»
В конфліктних ситуаціях, особливо, коли все йде до ескалації, найкраща порада — як не дивно, нічого не робити. Не в сенсі «здатися», а в сенсі «не витрачати цінний ресурс».
Психологи радять використовувати правило подвійної моралі:
- Формально: Студент має вести себе як ідеальний гвинтик системи, а саме вчасно здавати роботи, дотримуватися регламенту, бути ввічливим. Університет – це місце, де здобувачі чітко виконують поставлені задачі, тому це й слід робити, а не воювати з правилами, які десятки років є незмінні.
- Особисто: Студент має зрозуміти, що знання — це його приватна власність. Не весь матеріал можна отримати від лекцій, для цього й визначені вимоги по самостійній роботі. Отже, якщо здобувач вважає, що матеріалу недостатньо, слід шукати інформацію самостійно. Мета здобувача — диплом і реальні навички для майбутньої кар’єри, а не схвалення.
Коли терпіти не варто
Бувають випадки, коли поведінка викладача переходить межі адекватності. Токсичні люди є скрізь і на жаль, система вищої освіти не виключення. Але навіть в такій ситуації одиночне протистояння — це шлях внікуди. Якщо випадок дійсно критичний і це загрожує навчанню та успішності, працює лише системний підхід.
Один студент проти професора — це одиночний конфлікт, який можна вивести в ряд побутових сварок, не співпадіння характерів. А от сто студентів, які підписали колективну заяву — це вже подія, яку деканат не зможе проігнорувати. Написання скарги студентами, які зіштовхнулися з систематичним несправедливим ставленням викладача і офіційне подання її через деканат – вірний шлях до вирішення конфлікту з педагогом.
Головна порада
Університет — це лише короткий епізод вашого життя. Викладач, який сьогодні може критикувати вашу роботу чи занижувати оцінку, через п’ять років навіть не згадає вашого імені, а ви — його.
Ваш головний ресурс — це нервова система. Не віддавайте свій ресурс людині, яка просто користується своєю посадою. Навчіться заходити в комунікацію, отримувати потрібний бал і виходити з неї без внутрішніх втрат. У реальному бізнесі це вміння «тримати удар» і маневрувати буде значно кориснішим, ніж будь-яка відмінна оцінка.
Редакція PSYCHOLOGUS вірить, що університет – це місце, де на першому місці повага та доброзичливість, проте якщо в вашому житті сталася така прикра ситуація як конфлікт з викладачем, ми дуже сподіваємося, що допомогли знайти вихід з неї.
Катерина Таран
