Сьогодні телефон для дитини — це звична річ, яку вона використовує щодня для навчання, спілкування та відпочинку. Проте іноді це виходить за межі контролю і з’являються проблеми з успішністю, станом здоров’я, взаємодією з оточенням, псуються відносини з батьками.
Повністю ізолювати дитину від гаджетів неможливо, адже це частина життя більшості людей.
Питання в іншому — як зробити так, щоб час проведений за планшетами, ноутбуками чи смартфоном не нашкодив психиці дитини.
Звертайте увагу на сигнали
Є моменти, які можуть свідчити, що телефон починає впливати негативно на маленького користувача:
- дитина дратується без доступу до гаджета;
- погіршується сон;
- знижується інтерес до навчання;
- стає менше живого спілкування.
У таких випадках краще не ігнорувати проблему, а спокійно її обговорити, адже необмежене перебування в віртуальній реальності в тому числі може викликати депресію.
Власний приклад
Діти дуже точно копіюють поведінку дорослих. Якщо батьки постійно з телефоном у руках, будь-які заборони виглядають несерйозно.
Тому перший крок для членів родини — звернути увагу на власні звички. Наприклад, не слід брати телефон за стіл або відволікатися на соціальні мережі під час розмови з дитиною.
Дуже важливим правилом, яке дійсно допомагає зменшити використання дитиною гаджетів, є повне залучення в життя дитини протягом певного часу. Ті 30 хвилин або ж година, присвячена родині, має бути повністю позбавлена девайсів.
Домовленості працюють краще, ніж заборони
Жорсткі обмеження часто викликають протест. Тому ні в якому разі не можна виривати телефон з рук дитини, такі дії в більшості випадків викликають агресію. Натомість прості й зрозумілі правила дають кращий результат.
Це можуть бути базові речі:
- без телефонів під час прийому їжі;
- гаджети відкладаються за годину перед сном;
- спочатку виконання домашнього завдання, потім розваги.
Головне — щоб ці правила були однаковими для всіх у сім’ї. Дотримання заборон працює тільки тоді, коли не тільки дитина, а й батьки обмежують присутність гаджетів у своєму житті.
Важливо не лише «скільки», а й «як»
Не весь час у телефоні однаково шкідливий. Одна справа — безкінечний перегляд відео, інша — навчання чи спілкування через месенджери. Не забувайте, що більшість інформації вчителі направляють учням в чати або закріплюють на навчальних платформах онлайн, тому дітям потрібен час на ознайомлення з цією інформацією.
Спробуйте цікавитися, що саме дивиться дитина, у що грає, з ким спілкується. Без контролю «зверху», без використання додатків батьківського контролю, а через звичайну розмову.
Ні в якому разі не займайтеся шпигунством, беручи телефон без дозволу та читаючи повідомлення. Це порушення особистих кордонів, на що стовідсотково з’явиться негативна реакція та втрата довіри.
Не забирайте — пропонуйте
Якщо просто відібрати телефон, дитина залишиться «в порожнечі». Тому важливо запропонувати альтернативу.
Це можуть бути:
- Прогулянки
- Спорт
- настільні ігри
- спільні заняття вдома
Навіть невелика залученість батьків часто змінює ситуацію. Вийдіть з дитиною на прогулянку, сходіть до магазину або на спортивний майданчик. Це допоможе поступово «виходити за межі віртуального життя».
Спокійна розмова замість конфлікту
Замість покарань ефективніше працює діалог. Важливо не звинувачувати, не переходити на вимоги та образи, а спокійно пояснювати, чому з’являються обмеження.
Коли дитина розуміє причину, а не просто «не можна», вона легше приймає правила. Наприклад, можна пояснити, що обмеження в використанні гаджетів виникає через:
- погіршення успішності;
- недостатній час для сну;
- невиконання прохання батьків.
Висновок
Смартфон сам по собі не є проблемою, сьогодні в ньому і гаманець, і комунікація, і важливі записи. Вирішальну роль відіграє пояснення для чого саме дитині потрібен гаджет та що може статися через його надмірне використання. Тому діліться з малечею відео та інформацією про те, як наприклад, довге сидіння перед смартфоном може зашкодити роботі головного мозку.
Редакція PSYCHOLOGUS переконує вас, шановні батьки: чіткі домовленості, особистий приклад і нормальне спілкування допомагають уникнути крайнощів і зберегти баланс між онлайн і реальним життям.
Катерина Таран
